До родного порога не забуду тропу,
Где у детства истоки, жизни брал полноту.
Сердцу милые лица и любовь как река,
К материнским ладоням прикасалась щека.
Уголок милый сердцу,
Невысок ты и мал.
Из тебя жизни дверцу
В этот мир открывал.
По родным половицам
Словно ныне хожу.
И ночами мне снится:
На тебя я гляжу.
Исходил уже много перекрёстков дорог,
И увидел немало, но забыть я не смог
Дома стены родные и ступенек число.
Меня волнами жизни от него унесло.
Детства маленький остров, ожидаешь, маня.
И в труде и заботах не забыть мне тебя.
Не желаю оставить, но увидеть хочу
И к тебе, словно птица, я навстречу лечу.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 11885 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Милый уголок, детства и души
Я к тебе принёс чаянья свои.
Через годы бурь вновь к тебе спешу.
Чердца уголёк я тебе несу.
В памяти навечно остаётся детства хрупкий мир. Комментарий автора: Благодарю вас. Я имел возможность встретиться с тем уголком, но он уже не таков, как в моей памяти.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
